Роздумуючи про життєвий шлях, я прекрасно розумію, що не можу провести межу, де закінчується моя робота і починається особисте життя. Мабуть це і є моя філософія, моя дорога, яка кличе і веде.
А взагалі... Життя у мене зараз як у всіх: Сімейні клопоти і справи професійні. Та не рутина це, жалітись гріх: Сім’я й робота - це тили надійні. Не дуже я у гороскопи вірю, Та все ж складу я власний, свій. Найперше: у майбутнє маю віру І безліч планів, сподівань, надій. Реалізуватися маю професійно. Із географії такі знання давати, Щоб учні почувалися надійно, У світі не боялись заблукати. Щоб атлас знали, як своє ім’я Топографічні знаки не забули І на питання:"Що таке Амудар’я´?" Не відказали: "Десь таке ми чули..." У ногу з часом завжди буду йти, Рости, це безперечно, професійно, Так працювать, щоб досягти мети, Вести нового пошуки постійно. |